Знайти

Айзек Азімов- Біографія

Азімов (Isaac Asimov) - це ім'я, яке асоціюється з кількома областями знань, включаючи наукову фантастику, біохімію і наукову популяризацію. Він був одним з найбільш відомих і продуктивних письменників XX століття, автором сотень книг і оповідань, і вченим, який зробив внесок у безліч наукових областей. У цій біографії ми розповімо про життя і творчість а Азімова, про його внесок у літературу і науку, і про важливе місце, яке він займає у світовій літературній та науковій історії.

Айзек народився 2 січня 1920 року в Петровичах, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (нині частина України). Його сім'я емігрувала в Сполучені Штати, коли він був маленьким хлопчиком, і вони оселилися в Нью-Йорку. Ранні роки життя Айзека були відзначені бідністю, але справжньою пристрастю до читання і навчання.

Айзек отримав бакалаврські та магістерські ступені в хімії та біології в Колумбійському університеті. Потім він продовжив свою освіту, здобувши докторський ступінь у біохімії. Його наукова кар'єра включала дослідження в галузі бактеріології та біохімії, і він викладав у різних університетах.

Наукова фантастика справила величезний вплив на Айзека Азімова, і він став одним з найвідоміших авторів у цьому жанрі. Його перша публікація була оповіданням «Калейдоскоп» (Marooned Off Vesta), опублікованим 1939 року. Він написав безліч оповідань і романів, включаючи серію про Роботів і серію про Фондацію, які стали класикою наукової фантастики.

Айзек Азімов також був відомий своїми зусиллями з наукової популяризації. Він написав безліч книг і есе, призначених для широкої аудиторії, пояснюючи наукові концепції та ідеї доступним і захоплюючим способом. Його книги «Фізика для розваги» (Physics for Entertainment) і «Біологія для початківців» (Biology for Beginners) отримали широке визнання.

Айзек також працював у Сингулярній університетській федерації (Singular University Federation) і викладав на курсах з наукової фантастики. Його життя було насичене активністю, і він продовжував писати і досліджувати наукові теми навіть після переходу на пенсію.